- бляклий
- —————————————————————————————бля́клийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бляклий — а, е. 1) Який утратив свіжість; зів ялий. 2) Неяскравий; тьмяний, затьмарений … Український тлумачний словник
бляклість — лості, ж. Стан і властивість за знач. бляклий … Український тлумачний словник
блякло — Присл. до бляклий … Український тлумачний словник
мерхлий — а, е, рідко. Те саме, що бляклий 2) … Український тлумачний словник
тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний … Український тлумачний словник
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови
мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів